Одеська обласна бібліотека для дітей

65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 64

Працюємо: Пн.- Пт. з 9:00 до 17:00

(048) 725 86 77


Одеська обласна бібліотека для дітей

65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 64

Працюємо: Пн.- Пт. з 9:00 до 17:00

(048) 725 86 77


Методична скриня

Обласний онлайн семінар "Що рік прийдешній нам готує: аналізуємо, плануємо, виконуємо"

2 грудня співробітники Одеська обласна бібліотека для дітей ім. В.Катаєва взяли участь у обласному онлайн семінарі "Що рік прийдешній нам готує: аналізуємо, плануємо, виконуємо", який організувала Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Грушевського. Перед бібліотекарями територіальних громад Одеської області виступила завідувач науково-методичного відділу Одеської обласної бібліотеки для дітей Тетяна Москальова з презентацією на тему "Бібліотека і діти: плануємо, творимо, розвиваємось"Сьогодні бібліотека — це сучасний відкритий простір, де зустрічаються книга, творчість і дитина.І саме тому ми плануємо, творимо, розвиваємось — щоб кожен маленький читач знаходив у бібліотеці свій шлях до знань, добра та світла.

"Бібліотека і діти: плануємо, творимо, розвиваємось"Виступ Тетяни Москальової, завідувачки науково-методичного відділу Одеської обласної бібліотеки для дітейім. В. Катаєва

Коротке знайомство з Одеською обласною бібліотекою для дітей

Одеська обласна бібліотека для дітей — це сучасний культурно-освітній простір для дітей, підлітків, батьків та педагогів. Ми працюємо як відкрита та дружня бібліотека, що поєднує традиції й сучасні формати розвитку читання. ООДБ - це не просто бібліотека, а сучасний дитячий хаб, де поєднуються читання, творчість, культурний розвиток та технології. Ми допомагаємо дітям відкривати світ слова, знань і власних талантів.

"Ніщо не мине безслідно: краєзнавство у період війни" обласний онлайновий семінар
Виступ Людмили Чернікової, завідувачки відділом інформації і довідкової бібліографії Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. В. КатаєваОдеські письменники від корифеїв до сучасників

Бібліотечне краєзнавство – це важлива складова частина загального краєзнавства, мета якого зібрати, зберегти та надати користувачам документальні джерела й інформацію з історії культури та сучасного життя громади.Виникли об’єктивні умови для відродження кращих традицій українського бібліотечного краєзнавства, значно підвищилась роль бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності і справжнього патріотизму. Краєзнавча робота стала не декларованим, а насправді пріоритетним напрямком діяльності бібліотек. Краєзнавчий аспект діяльності це те, що виділяє бібліотеку, робить її особливою, унікальною.Напрями краєзнавчої роботи бібліотекУ краєзнавчій діяльності бібліотек можна виділити основні напрямки: історичне краєзнавство, літературне та культурно-мистецьке краєзнавство,етнографічне краєзнавство, вивчення бібліотечної історії краю. Краєзнавчу роботу ведуть усі відділи бібліотекиЗ 1941 року обласна бібліотека для дітей отримала статус обласного методичного центру, який  надавав практичну допомогу усім бібліотекам, які обслуговували дітей в місті і області.З 1947 по 1957 роки робота активізувалася, коли з’явилася посада бібліографа. Для пропаганди української літератури і літератури рідного краю з 1966 року видається серія бібліографічних покажчиків «Літературна слава Одеси». І тільки 1972 року було сформовано довідково-бібліографічний відділ. З цього часу починається планова методико-бібліографічна, яка надається робота усім бібліотекам, що обслуговують дітей в місті і області.Цього разу ми розкажемо Вам тільки про одну із сторін діяльності нашої бібліотеки краєзнавчу літературну діяльність, яку виконують усі відділи бібліотеки. На популяризацію творів одеських письменників ми видаємо такі серії:Строчка народжена в ОдесіЗнайомтесь: одеські письменникиЗнайомтесь: одеські письменники-фронтовикиОдеський вітрильник української поезіїОдеські письменники - дітямПри бібліотеці працюють літературні вітальні в яких проходять зустрічі з одеськими письменниками починаючи з корифеїв серед яких були: Володимир Лясковський,  Володимир Рутківський, Богдан Сушинський, Валентин Мороз, Станіслав Конак, Світлана Зубко. Почесними гостями були і Анатолій Глущак та київські письменники, які гостили в спілці – Анатолій Качан,  Петро Осадчук та інщі.  На кожному з засідань письменницької організації запрошувався представник від бібліотеки. Ми були не тільки інформовані, в якого письменника, які книжки вийшли, а й знали, що готується до друку.За весь час діяльності нашої бібліотеки ми інформуємо про творчість наших письменників, організовуємо зустрічі, презентуємо їх книги від корифеїв до сучасних: Іван Гайдаєнко, Ізмаїл Гордон, Володимир Домрін, Юрій Михайлик, Ігор Сєверов, Олександр Уваров, Богдан Сушинський, Володимир Рутківський, Борис Нечерда Станіслав Стриженюк, Олекса Різників до сучасних Інна Іщук, Олексій Надемлінський, Валерій Пузік, Наталія Кавун, Катерина Бондаренко, Євгенія Завалій, Марія Франкова тощо. Видаються біобібліографічні довідки, покажчики, рекомендаційні списки.  Ми пишаємося тим, що одеські письменники-корифеї не тільки доручали нам першими презентувати їх книжки, а й допомагали організовувати літературні вечори  і ювілеї, які проходили дуже  яскраво з концертами і костюмованими героями книг, які готували діти.Коли Володимир Рутківський, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Т.Г. Шевченка, ініціатор створення об’єднання одеських дитячих письменників. «Барабулька & Co» організував це об’єднання, засідання проводилися в нашій бібліотеці. Тут збиралися усі дитячі письменники Одеси відомі і початківці. Коли письменника не стало у 2021 році - 31 жовтня стало днем пам’яті Володимира Рутківського.На вшанування пам’яті письменника Володимира Рутківського у 2024 році Одеська обласна бібліотека для дітей започаткувала та провела перший обласний онлайн конкурсу читців пам’яті Володимира Рутківського «Я з троянд викладав слово…», який проводився з ініціативи КУ «ООДБ ім. В. Катаєва» спільно з секцією дитячої літератури Одеської організації НСПУ у межах проєкту "Читаємо...Пам’ятаємо". Мета Конкурсу: популяризувати твори одеського письменника Володимира Рутківського; розвивати творчий потенціал дітей та підлітків, створити можливість їхнього творчого спілкування, розкрити нові таланти та розширити світогляд, освоїти та вдосконалити майстерність декламації; сприяти піднесенню престижу української культури, популяризації літератури...Конкурс проводився з 1 березня до 18 квітня 2025 року в два етапи. До участі запрошуються всі охочі віком від 7 до 16 років у двох вікових категоріях: від 7 до 12 років; від 13 до 16 років. Виявилися охочі і з інших областей України.За підсумками голосування, переможцями конкурсу визнано: у номінації читців-декламаторів – Катерина Семеняк (15 років); у номінації інсценування – Андрій Савицький (15 років), Марія Майко (15 років), Михайло Горбей (15 років), Артем Яблонський (11 років); у номінації відеовідгуків – Анастасія Ганєва (15 років) та Анна Запорожець (9 років). Усі учасники отримали дипломи та книгу віршів для дітей Володимира Рутківського «Доброго ранку, сонце», яка була видана секцією дитячої літератури Одеської обласної організації НСПУ за підтримки родини письменника та дитячих письменників Одеси. Про цей конкурс Наталя Кавун виконуюча обов’язки директора ООДБ ім. В. Катаєва та дитяча письменниця розповіла на сторінках 3-го номера бібліотечного фахового журналу "Бібліотека у форматі Д", який видає Національна бібліотека України для дітей . Конкурс виявився цікавим дітям Одещини, тому він стає щорічним. У 2026 році будемо раді запросити до участі всіх охочих.Ми продовжуємо роботу з секцією дитячої літератури Одеської організації НСПУ. Дитяча секція видає єдиний в Одесі і області україномовний дитячий журнал «Барабулька». В нашій бібліотеці пройшла презентація першого номера цього журналу. Це не просто журнал, а журнал-гра. Перший номер журналу Барабулька побачив світ у вересні 2024 року.Журнал названий на честь мешканки Чорного моря рибки барабульки. Цю назву запропонував Володимир Рутківський, ініціатор створення об’єднання дитячих письменників. «Барабулька & Co». І його справу продовжують. Під його керівництвом було випущено збірки творів одеських дитячих письменників. А сьогодні журнал «Барабулька & Co» завоював увагу юних читачів. У журналі представлені казки, вірші, загадки, кросворди, ребуси, завдання дитячих письменників, розмальовки. На презентації зі своїми творами виступили одеські письменники: Інна Іщук, Олена Гуляк, Олексій Надемлінський, Олександр Макаров, Любов Купцова, Олена Карачевська, Галина Верд та інші.Інна Іщук голова дитячих письменників Одеси. Протягом 15 років видала понад сотню  книжок для дітей. Вона дуже креативна та винахідлива. Зустрічі з нею проводяться костюмовано, відповідно до її героїв. Активно залучає дітей і молодь до ілюстрації творів дитячих письменників Одещини. Веде активну просвітницьку діяльність разом з бібліотеками Одещини. Зараз нашу бібліотеку очолює Наталія Кавун – бібліотекар за освітою, письменниця за покликанням, має дві вищі освіти, лауреат VIII Міжнародного літературного конкурсу творів для дітей та юнацтва "Корнейчуковська премія" 2020 рік” за книгу "Канікули із секретом, або що приховувала графська садиба", в якій не тільки гостросюжетна, детективна лінія, а й гарно описуються дружні стосунки, між дітьми, які завжди готові прийти на допомогу один одному! Книга користується великою популярністю не тільки в нашій бібліотеці, а й в бібліотеках міста і області.Проводимо краєзнавчі уроки та краєзнавчі вікторини: вулиці розказують, мій рідний край, екологія краю.Проводиться виставкова робота, презентації, проведення конкурсів пам’яті одеських письменників, літературні клубиНа сьогодні діють 2 літературні клуби: Літературний клуб шанувальників творчості Б. Сушинського «Лицарське перо» і дитяча філія «Літературного Аркадійського Клубу». Частим гостем в бібліотеці був Богдан Іванович Сушинський. Справжня насолода від художнього твору приходить лише тоді, коли відбуваються зустрічі з письменником, обговорюються його творчих планів та нові книги. Саме це спонукало шанувальників творчості Б. Сушинського створити 16 травня 2008 року літературний клуб «Лицарське перо», членами якого стали керівники дитячим читанням та шанувальники творчості видатного історика, письменника, академіка. Клуб має статут. Раду клубу, яка переобиралася два разиРада клубу: Презедент клубу - Чернікова Людмила Василівна; Кавун Наталія Вячеславівна – віце-презедент зі зв’язків з видавництвами та ЗМІ. Баркар Тетяна Миколаївна -  віце-презедент зі зв’язків з громадськістю; Після смерті Б. Сушинського патроном клубу стала його дружна Антоніна Терентіївна Сушинська. Богдан Іванович дозволив Клубу в буклетах і документах використовувати свій герб.Лицарський герб графа Богдана Сушинського,  створений на основі родового герба СушинськихКлуб нараховує  38 членів. На рік проходить 5-6 засідань Клубу.(Після смерті письменника вдова видала 5 книг). Письменника нема, а його слово живе. Читачі зможуть спілкуватися з письменником на сторінках його книг.  На сьогодні спадщина   Б. Сушинського нараховує 165 книг, а з перевиданням 268.В рідному селі Б. Сушинського Шевченкове Миколаївської області в 2015 році було відкрито філію літературного клубу «Лицарське перо».Цього літа деякі книги Б. Сушинського були передані до канадських бібліотек.Дитяча філія «Літературного Аркадійського Клубу»У вересні 2002 року Б. Сушинський став ініціатором створення елітарної письменницької організації «Аркадійський літературний клуб» (зі штаб-квартирою в Одесі) і був обраний президентом цього клубу. Представництва клубу діють у багатьох районах та в кількох областях України. 25 травня 2004 року була відкрита дитяча філія «Літературного Аркадійського Клубу» при ООДБ ім. Н. К. Крупської (тепер ООДБ ім. В. Катаєва). Усі ці роки, до грудня 2020 року, Богдан Іванович опікувався юними талантами. Після передчасної смерті письменника Клуб очолила його дружина – Сушинська Антоніна Терентіївна, а дитяча філія перейшла під опіку віце-президента Клубу – Дряміна Олега Йосиповича, поета, художника, журналіста, громадського діяча, голова журі всеукраїнських та обласних конкурсів, які проходять в ООДБ ім. В. Катаєва, аналізує твори юних талантів і надає слушні поради. Клуб нараховує  11  членів. Це юні автори, які починають писати і потребують порад досвідченого майстра.Про серії «Знамениті одесити» в якій ми розповідаємо про акторів, композиторів, вчених; Одеса мистецька та Архітектура Одеси, Вони народились в Одесі розповімо іншого разу.

Illustration

17 листопада в.о. директора Наталія Кавун та завідувачка відділу інформації та довідкової бібліографії Людмила Чернікава взяли участь в обласному онлайновому семінарі для бібліотечних працівників публічних бібліотек Одеської області "Ніщо не мине безслідно: краєзнавство у період війни", який організувала Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Грушевського. Людмила Чернікова виступила перед бібліотекарями громад з доповіддю на тему "Одеські письменники від корифеїв до сучасників". Текст доповіді вище. 

Illustration

У 3 номері бібліотечного фахового журналу "Бібліотека у форматі Д", який видає Національна бібліотека України для дітей вийшла стаття в.о. директора Одеська обласна бібліотека для дітей ім. В.Катаєва Наталія Кавун
Ознайомитися зі статтею можна тут: https://chl.kiev.ua/D0/Book/View/145#page/34/mode/2up

Презентація проєкту "Бібліотека креативного протесту"

КУ "ООДБ ім. Катаєва" долучається до участі у XIII Міжрегіональному ярмарку бібліотечних інновацій «Бібліокре@тив» . Представляємо презентацію проєкту "Бібліотека креативного протесту", автор Катерина Косачова, бібліотекар відділу обслуговування учнів 5-9 класів.

Інформаційний лист.
Всесвітній день вишиванки

Illustration

У травні, коли природа просинається від довгого зимового сну, розцвітають маки на святковому вбранні українців. Вишиванка не просто красиве вбрання, це – уквітчана українська душа, красива, багата, наповнена любов’ю до всього світу. Свято вишиванки - це неймовірний день для українського народу. Цього дня тисячі людей підтримують одну з найголовніших традицій наших пращурів, одягаючи рясно вишиті сорочки.
 Ідея свята
Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету. Ідея студентів припала до душі. Протягом кількох років цей день став святом для всієї країни, трохи пізніше стали долучатися прихильники української вишиванки. День Української Вишиванки став відомим у всьому світі, заворожуючи своєю красою та демонструючи неймовірну культурну спадщину України. Кожного року до свята приєднується все більше людей. День вишиванки урочисто відзначається, не тільки в Україні, а й у Канаді, де проживає найбільша в світі українська діаспора. Під гаслом «Українці, ми єдині» у Торонто відбувалися заходи «Одягни вишиванку на роботу», хода у вишиванках та автопробіг. Тепер це свято набуло міжнародних масштабів. Коли в Україні День Вишиванки можна спостерігати найяскравіше видовище, яке приваблює тисячі глядачів – парад вишитих сорочок.
Історія вишиванки
Перші згадки про вишитий одяг скіфів, які жили на землях нинішньої України, зустрічаються ще у свідченнях Геродота, які датовані вони до VIII ст. до н.е. Під час розкопок курганів було знайдено срібні бляшки VI ст., на яких зображено чоловіків у вишиванках. Орнамент на них схожий на той, що вишитий на народному костюмі XVIII ст.Народ ставився до вишиванки як до святині. З давніх - давен, вишивана сорочка була оберегом та символом краси, здоров’я, родинної пам’яті, любові та натхнення. Дівчина, готуючись до весілля, сама мала вишити вбрання собі та своєму нареченому. Сакральний зміст вишитих сорочок зберігся для нашого народу й по сьогодення, особливо це відчутно в День Української Вишиванки. Вишивання споконвіку було одним з найулюбленіших видів декоративно-прикладного мистецтва. Цим видом творчості займалися жінки. Протягом століть зміст вишитих символів поступово втрачався, однак найтиповіші зразки геометричного та рослинного орнаменту використовуються і сьогодні. Найтиповіший малюнок – це червоні маки з зеленого листя на вбранні, але доволі часто зустрічаються барвінок, хмелик, червона калина. Свято вишиванки є своєрідною культурною спадщиною нашого народу, що символізує єднання та віру в зв’язок з минулими поколіннями.
Коли День вишиванки в 2025 році?Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.Багато туристів цікавляться якого числа День Вишиванки у 2025 році, щоб приїхати та помилуватися цим чудовим дійством. У цьому році свято вишиванки припадає на третій четвер травня - 15 травня. Організатори закликають українців з усіх куточків України в цей день одягнути вишиванки, продемонструвавши таким чином єдність народу та духовну свідомість. В програмі свята буде багато сюрпризів і цікавих заходів, найголовнішим з яких, як і в минулі, роки, буде святкова хода. Пам'ятники відомих людей теж одягнуться у вишиванки, це дійсно незабутнє видовище.



Як святкують День вишиванки в Україні
В мирні часи у Свято Вишиванки традиційно відбувалися масові розважальні заходи та пісенні фестивалі. Однак під час дії військового стану - такі скупчення людей є забороненими та небезпечними. Проте незламний український народ продовжує святкувати за будь-яких обставин. Зокрема в останні роки можна спостерігати флешмоби в дату, коли День Вишиванки в Україні. Він полягає в тому, що люди одягають вишиті сорочки та інший національний одяг, фотографуються та розміщують дописи в соціальних мережах. Це просто неймовірний спосіб продемонструвати свою любов до України в цей непростий для нас час. Крім цього можна відвідати майстер-класи та спробувати себе в ролі вишивальниці, а також поласувати стравами національної української кухні.   Цікаві факти Вбрання вишите коханою, було символом вірності та любові. Білосніжна, незаплямована сорочка зображала гідну поведінку чоловіка до своєї дружини. Також вважалося, поки сорочка залишається білою, доти жінка вірна. У фольклорних джерелах є згадки про історію одного чоловіка, який потрапив у полон під час російсько-турецької війни, вишита його дружиною сорочка, що була на ньому, і врятувала життя.
Святкуймо разом День вишиванки!
В останні роки, коли українці ще більше усвідомили свою національну гідність, вишиванку все частіше можна зустріти на вулицях нашої прекрасної країни. Почесні гості, які відвідують Україну одягають вишиту сорочку, і це не тільки знак поваги, вбрання символізує підтримку великого народу, що продовжує кровопролитну боротьбу за свою незалежність.Молодята з насолодою одягають вишите весільне вбрання, юні українці – на випускні вечори у школах і університетах, малеча у дитсадках, розповідаючи віршики про весну усвідомлює свою причетність до величного соціуму.Зробіть простий вчинок, одягніть національне вбрання і йдіть на роботу, навчання, прогулянку. Ми єдині, а значить, перемогти нас неможливо.
 

Illustration


Інформацію підготувала: завідуюча науково-методичним відділомКУ «ООДБ ім. В. Катаєва»Тетяна МоскальоваПосилання:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8
https://www.google.com/search?sca_esv=caa5732678f1db22&sxsrf=AHTn8zro7e7oA2F2WZ67a9l76zhJvMwkCA:1746528914022&q=%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C+%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8&udm=2&fbs=ABzOT_CWwQlvCfiKT7yU08E4lxbq0Rwwp

Обласний семінар «На передовій культурного фронту: підсумки і перспективи діяльності публічних бібліотек Одеського регіону»

Illustration

17 квітня 2025 року фахівці Одеська обласна бібліотека для дітей ім. В.Катаєва взяли участь у обласному семінарі «На передовій культурного фронту: підсумки і перспективи діяльності публічних бібліотек Одеського регіону», організованого Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Грушевського До семінару долучилось біля ста бібліотекарів з різних громад Одещини. Фахівці громад і різних бібліотечних об’єднань : ЦБС, Публічних бібліотек, структурних підрозділів ЦКП, фахівці поза об’єднаннями ділились досвідом і формами роботи з бібліотечного обслуговування населення своїх громад.Формат семінару дав змогу дізнатися про нові структури з організації бібліотечного обслуговування та нюанси з роботи бібліотечних закладів, які увійшли до ЦКП. Заступниця директора з науково-методичної роботи та проєктної діяльності ООДБ ім.В.Катаєва Наталія Кавун виступила з аналітичною доповіддю про роботу дитячих бібліотек області "Бібліотеки, що обслуговують дітей Одеської області в часи випробувань та змін".Текст доповіді тут

Професійний стандарт «Бібліотекар»

Illustration

Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв) від 10.03.2025 № 17 був затверджений Професійний стандарт «Бібліотекар».18.03.2025 р. Національним агентством кваліфікацій (НАК) відомості про стандарт були внесені до Реєстру кваліфікацій.Цей документ підготовлено робочою групою, до складу якої ввійшли представники національних та державних бібліотек, закладів вищої і передвищої освіти, Профспілки працівників культури України. На різних етапах до його розробки залучалися працівники обласних універсальних наукових, публічних бібліотек, а також проводилися громадські обговорення проєкту стандарту.Відповідно до ст. 4-2 Кодексу законів про працю України професійний стандарт – це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.Професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати всі трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373.Професійними стандартами визначаються вимоги до компетентностей, обов’язків та кваліфікацій працівників. За відсутності професійних стандартів такі вимоги можуть визначатися кваліфікаційними характеристиками.Професійний стандарт «Бібліотекар» стосується професії, визначеної Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» як 2432.2 «Бібліотекар» та віднесеної до професіоналів, що передбачає високий рівень знань у галузі гуманітарних наук.Від працівників (з урахуванням кола та складності певних професійних завдань та обов’язків) вимагається освітня кваліфікація за першим (бакалаврським), другим (магістерським), третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) рівнем вищої освіти.Вказаний професійний стандарт встановлює вимоги до посад: бібліотекар, бібліотекар ІІ категорії, бібліотекар І категорії, провідний бібліотекар.У професійному стандарті «Бібліотекар»:- визначено професійні кваліфікації;- окреслено можливі траєкторії здобуття професійних кваліфікацій залежно від здобутого ступеня освіти й спеціальності;- узгоджено структуру опису компетентностей із структурою дескрипторів Національної рамки кваліфікацій;- оптимізовано кількість компетентностей, необхідних для забезпечення виконання відповідних трудових функцій, тощо.Держмистецтв рекомендує використовувати професійний стандарт для:- розроблення освітніх програм підготовки фахівців за спеціальностями галузі знань «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа»;- розроблення програм професійного розвитку бібліотечних працівників та підвищення кваліфікації;- розроблення посадових інструкцій до відповідних посад;- оцінювання професійної діяльності бібліотечних працівників тощо.Таким чином, цей документ є основою для розробки посадових інструкцій працівників із врахуванням специфіки діяльності конкретної бібліотеки.Головний бібліотекар відповідно до ДК 003:2010 є окремою професією, яка відноситься не до професіоналів, а до керівників.Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого планує проведення навчального семінару з питань застосування професійного стандарту «Бібліотекар». Також інформуємо, що Держмистецтв розпочало розроблення професійних стандартів «Бібліограф» та «Фахівець з бібліотечної справи».