Цей день в історії

2026 рік

29 січня - День пам'яті Героїв Крут

Сьогодні — День пам’яті Героїв Крут.
Юні захисники, майже ровесники наших читачів, стали на захист України, обравши честь і свободу замість страху.
Ми говоримо з дітьми про Крути — щоб історія жила, а подвиг не стирався з часу.
Пам’ятаємо. Вшановуємо.

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7

Три головні історичні події січня

20 січня - День вшанування захисників Донецького аеропорту

День вшанування захисників Донецького аеропорту, також День пам'яті кіборгів — день вшанування пам'яті захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року під час війни на сході України. Відзначається щороку 20 січня, згідно зі спільним Наказом Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України.Кіборгами українців прозвали т. зв. сепаратисти, які були шоковані, що живі люди могли так довго і стійко боронити будови аеропорту.Кіборги вистояли, не встояв бетон — фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом бійців України.За ініціативою самих кіборгів, з 2018 року 16 січня (рідше 20 чи 21 січня) у різних містах України вшановувався День пам'яті захисників Донецького аеропорту.В обороні цього об'єкта брали участь не тільки воїни, але і медики з волонтерами, що надавали допомогу та підтримку українським бійцям. Тому пам'ять присвячена усім, хто стояв за Україну в ті дні.20 січня 2022 року з метою військово-патріотичного виховання, вшанування подвигу військовослужбовців, добровольців та волонтерів, які обороняли Донецький аеропорт від російського агресора, та продовження найкращих бойових традицій, спільним Наказом Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України установлено в системі Міністерства оборони України День вшанування захисників Донецького аеропорту відзначати щороку 20 січня. Оборона Донецького летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». За найпоширенішою версією, так про захисників ДАП казали вороги, які не могли інакше пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом.20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП. За оцінками генерала, Героя України Олега Мікаца, який тоді командував 93-ю окремою механізованою бригадою, утримання Донецького аеропорту не давало ворогу діяти.«Найбільші бої за Дебальцеве почалися після того, як упав Донецький аеропорт. І якби там не було українських військових, усе могло закінчитися для України втратою не тільки Дебальцевого, а й інших територій. ДАП сковував сили супротивника», – пояснював Мікац в інтерв’ю ВВС.Оборона Донецького аеропорту – це тисячі історій хоробрості та звитяги. Одна з них – утримування протягом двох днів будівлі пожежного депо.Це була група відчайдухів із 90-го аеромобільного батальйону на чолі з Максимом Ридзаничем «Адамом». Снайпери Віталій Зварич «Рекс», Володимир Коляда «Живчик», Максим Абдуразаков «Абдулла», Анатолій Левчук «Фокс», кулеметники Віктор Левицький «Жмеринка» та ще один боєць із позивним «Вовк» стали останнім бойовим підрозділом, який вийшов із ДАП.Українські захисники відбили дві атаки противника. Ворог намагався виманити їх із пожежного депо – вів переговори начебто від імені комбата Олега Кузьміних, який на той момент уже був у полоні. Але «Адам» розкусив намір ворога. Ввечері, обходячи своїх, він попередив, що зранку може бути атака. Запропонував: хто хоче, може піти до зруйнованої вежі та здатися в полон. Усі відмовилися. Командир усміхнувся: «Згоден, хлопці. Краще вмерти людиною, чим животіти покидьком».Стрілянина та звуки бою біля «пожежки» привернули увагу українського командування. Зв’язку з останніми оборонцями ДАП не було. Їм на підмогу вислали офіцерів-зв'язківців – В’ячеслава Волобуєва на позивний «Окунь», чемпіона України зі спортивного орієнтування, та Максима Бубеля «Єшка». Вони вивели групу «Адама» на підконтрольну територію.Про подвиг групи «Адама» почали говорити лише після смерті Максима Ридзанича в березні 2015 року. Він загинув біля селища Опитне Донецької області, рятуючи побратима. У 2021 році захисникові надали звання Героя України посмертно.У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти.Сьогодні на Донеччині тривають криваві бої таких масштабів, яких Європа не бачила з часів Другої світової війни. Як у 2015 році ДАП став символом оборони Донеччини від російських окупантів, так сьогодні фортецями залишаються донецькі міста, зокрема Соледар і Бахмут, які демонструють усьому світові приклад української стійкості та мужності.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

22 січня - День Соборності України

День Соборності України — свято, що символізує єдність нашого народу, незламність духу та прагнення до спільної мети.22 січня 1919 року в історії України стало днем, коли ми, як одна нація, підтвердили своє бажання бути разом, об’єднавши УНР та ЗУНР в єдину державу.Соборність — це не лише наша історія, це наша сила сьогодні. У складні часи ми знову і знову доводимо, що разом можемо подолати будь-які виклики, зберегти і зміцнити незалежність, свободу та цінності нашої Батьківщини.22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).День Соборності дістав офіційний статус свята лише у 1999 році. З приходом різних партій та президентів до влади вже за часів незалежності України його то скасовували, то знову повертали. Яка історія цього свята, хто його відмінив та як його святкують зараз в Україні?Історія святаУкраїнський народ, який через історичні обставини опинився розділений на територіях кількох країн, прагнув до незалежності та об’єднання, особливо активізувавшись під час "Весни народів" 1848—1849 років. Одним із центрів такого об’єднання стала Галичина.Зокрема, Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, у своєму маніфесті від 10 травня 1848 року заявила про єдність 15-мільйонного українського народу, а також його земель, розділених Російською та Австрійською імперіями, й підтримала національні права інших поневолених народів. Попри це українці отримали реальну можливість здобути незалежність лише десятки років потому — під час Першої світової війни (1914-1918 років) та революції у Російській імперії, що повалила царизм. На початку березня 1917 року в Україні дізналися про повалення самодержавства. Це стало поштовхом для того, щоб український народ почав національно-визвольний рух.У січні 1918-го IV Універсалом була проголошена державна самостійність Української Народної Республіки.Створення Української Центральної РадиУ Київської інтелігенції виникла ідея створити керівний центр в Україні. Отож уже 3 березня 1917 року відбулась зустріч громадських, культурних і політичних організацій, яку організувало Товариство українських поступовців та Українська соціал-демократична робітнича партія.Вони створили комітет, думки щодо України в ньому розходились: Микола Міхновський із "самостійниками" виступав за проголошення незалежності, а автономісти, до якого входили прихильники ТУПу, – за автономну республіку у федеративному союзі з Росією. Вони змогли домовитися та об'єднатися.Перший Генеральний секретаріат Української Центральної Ради. 1917 року: Христюк П., Стасюк М., Мартос Б., Стешенко І., Барановський Х., Винниченко В., Єфремов С., Петлюра С. 17 березня 1917 року створили Українську Центральну Раду – парламент України, керівний орган національного руху. Головою став Михайло Грушевський, до неї входили Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра, Сергій Єфремов, Іван Стешенко, Микола Садовський та інші. Вона проіснувала до 29 квітня 1918 року.Про IV УніверсалУніверсали Української Центральної Ради — документи державного значення, адміністративно-політичні акти, грамоти-прокламації. Їх видавала Українська Центральна Рада. Всього було видано 4 Універсали, які визначили етапи створення Української держави — від автономної до самостійної.7 листопада 1917 року у Києві III Універсалом Української Центральної Ради після повалення Тимчасового уряду була проголошена Українська Народна Республіка. Вже у січні 1918-го IV Універсалом була проголошена державна самостійність Української Народної Республіки.Святкування Дня Соборності21 січня 1990 року на честь 71-річниці Акту Злуки Народний рух України організував "живий ланцюг" від Івано-Франківська через Львів до Києва. Це була одна з перших масштабних антирадянських українських акцій, що поклали кінець СРСР та дозволили Україні здобути справжню незалежність.Довжина ланцюга перевищувала 770 км, а за різними оцінками участь в акції взяли від 500 тисяч до 3 млн осіб.Скасування Дня Соборності та відновленняОфіційно свято було встановлене у 1999 році згідно з указом чинного в той час президента Леоніда Кучми. 30 грудня 2011 року тодішній президент України Віктор Янукович видав указ, згідно з яким День Соборності було скасовано. А замість нього встановив нове свято – День Соборності та свободи України.До цього День Свободи святкувався 22 листопада, його запровадив у 2005 році тодішній президент України Віктор Ющенко на честь річниці Помаранчевої Революції.Об'єднавши два свята й запровадивши нове, Віктор Янукович юридично їх обидва скасував. Але вже 13 листопада 2014 року указом президента України Петра Порошенка свято було відновлене.День Соборності України — державне свято, що відзначається щорічно 22 січня, в день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), символізуючи єдність та неподільність українських земель. Це свято утверджує цілісність території України, духовну єдність народу та незламність нації, підкреслюючи прагнення до незалежності та суверенітету. Основні моменти:• Дата: 22 січня.• Історична подія: Проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР у 1919 році.• Значення: Символ єдності, неподільності, цілісності України та духовного згуртування українського народу.• Сучасність: Свято підкреслює важливість єдності та боротьби за незалежність, що особливо актуально в умовах російської агресії. Історичний контекст:• 1918 рік: 22 січня проголошено Четвертий Універсал, що проголошував УНР незалежною державою.• 1919 рік: На Софійському майдані в Києві було проголошено об'єднання УНР та ЗУНР в єдину державу.• Пізніший період: Хоча Акт Злуки не вдалося реалізувати повною мірою через війну, ідея соборності залишалася живою в історичній пам'яті та стала основою для боротьби за незалежність, що закріпилась в Акті проголошення незалежності України 1991 року.• Офіційне святкування: Свято було встановлено указом Президента Леоніда Кучми у 1999 році, а у 2014 році указом Петра Порошенка було відновлено святкування Дня Соборності України. За матеріалами Вікіпедії.
10 цікавих фактів про День Соборності України:1. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».2. Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. У 1895 році у праці «Україна irredenta» Юліан написав, що прапором української буржуазії є «вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».3. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник, підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився, затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й досі лишається загадкою.4. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.5. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки. Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт був підписаний.6. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.7. У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році указом президента Віктора Януковича День соборності 22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже у 2014 році після його втечі.8. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.9. Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.10. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання українців, проходять молебні за Українську державу.
Соборність в українській літературі відображає ідею єдності українських земель та народу, пронизуючи твори від давнини до сучасності, де письменники через художні образи, історичні сюжети та героїчні постаті, розкривають боротьбу за незалежну, самостійну Україну. Наприклад, Творчість Василя Стуса є яскравим прикладом, де боротьба за українську мову, культуру та самостійність виливалася у героїчний опір системі та прагнення зберегти духовну єдність, що і є суттю соборності. У сучасній літературі соборність осмислюється в контексті війни з Росією, підкреслюючи неподільність України від Донбасу до Карпат, важливість захисту її суверенітету та культурної єдності.

29 січня - День День пам'яті Героїв Крут

День пам'яті Героїв Крут (День пам'яті полеглих у бою під Крутами) — пам'ятна дата боротьби за незалежність України.Бій між Армією УНР і Червоною гвардією, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина, був успішним для оборонців української державності. Ця затримка дала змогу українській делегації укласти Берестейський мир, який врятував молоду українську державність. У березні 1918 року, після підписання Берестейського миру, з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій Могилі в Києві.Подвиг Героїв Крут став частиною української історичної пам'яті та важливою складовою в національно-патріотичному вихованні молоді.В УкраїніВ Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лише напередодні проголошення її незалежності. 29 січня 1991 року з ініціативи Народного руху України, за участі В'ячеслава Чорновола, Студентської спілки, Товариства української мови, інших національно-демократичних організацій в Крутах було встановлено березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг.4 лютого 1999 року рішення № 127/228 «Про відзначення пам'яті героїв Крут» ухвалила Київрада.З ініціативи правління ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, яке звернулося до Президента України Л. Д. Кучми, 24 січня 2003 року було видане відповідне розпорядження № 12/2003-рп «Про вшанування пам'яті героїв Крут». Документом було передбачено, серед іншого, впорядкування пам'ятних місць, організацію виставок, присвячених подвигу патріотів, проведення тематичних вечорів, конференцій тощо у вищих, у тому числі військових, навчальних закладах, широке висвітлення у засобах масової інформації заходів щодо вшанування пам'яті Героїв Крут.У період президентства Віктора Ющенка відзначення роковин бою під Крутами перетворилося на масштабну подію. У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам'яті героїв Крут». Участь у велелюдних урочистостях брали вищі посадові особи держави, політики, представники громадськості.Щорічне вшанування пам'яті Герої Крут закріплено у Постанові Верховної Ради України № 261-VII від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».Щорічно, 29 січня, у м. Києві, патріотичні організації проводять вшанування пам'яті героїв Крут. Збір відбувається біля станції метро «Арсенальна». Початок скорботної ходи, як правило, о 12.00 — від станції до Аскольдової могили, де відбувається мітинг-реквієм.
За матеріалами Вікіпедії

21 січня у світі відзначають Міжнародний день обіймів

21 січня у світі відзначають Міжнародний день обіймів — тепле, щире та позитивне свято. Обійми дарують нам втіху, заспокоюють, радують, виражають нашу любов, радість, вдячність…У цей чудовий День ми шлемо свої обійми всім, хто нам дорогий, всім кого ми хотіли б обійняти та підтримати.Обійми - це мова серця, яка не потребує слів. У них більше правди, ніж у довгих поясненнях, більше сили, ніж у будь-яких переконаннях. Обійми – це тепло дружби, любові, підтримки та поваги. Завдяки обіймам ми можемо поділитися своїм теплом, любов’ю, підтримкою з дорогими та близькими людьми. Ми можемо обіймати маму, тата, бабусю чи дідуся, друзів або ж наших домашніх улюбленців.
Цікаві факти про обійми:Обійми – це прояв любові та доброти! За допомогою них, ми даруємо відчуття комфорту та підтримки близьким людям. Коли ми обіймаємо когось чи нас хтось обіймає - в нашому організмі відбуваються дивовижні речі!За словами вчених, обійми приносять нам неабияку користь, а саме:• зміцнюють імунну систему;• позитивно впливають на наш нервовий стан;• здатні підвищувати самооцінку (коли наші рідні обіймають нас, то проявляють не лише свою любов, а й показують те, що ми — особливі);• обійми викликають відчуття довіри та безпеки (це допомагає поводитись більш впевнено та відкрито);• довгі обійми сприяють виділенню гормону щастя (серотоніну), саме завдяки ньому у людини піднімається настрій і з'являється відчуття щастя;• завдяки обіймам розслабляються м'язи, знімається напруга та стрес, а також - втамовується біль.
Тема обіймів в літературі:Тема обіймів у літературі є універсальною, символізуючи любов, підтримку, безпеку, єднання, горе та радість, виражені через фізичний контакт.Обійми часто використовуються для демонстрації романтичних почуттів, як у віршах Івана Франка, де вони є символом єднання і нерозлучності.У романі Еріха Марії Ремарка «Три товариші» обійми головних героїв на фоні смерті підкреслюють крихкість людського щастя перед обличчям війни та хвороби.У творах про неможливе кохання - «Ромео і Джульєтта» Шекспіра, обійми — це єдиний простір свободи для закоханих, який водночас наближає їх до спільної загибелі.У казці «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері - обійми прирученого Лиса та Принца — це символ відповідальності та духовного зв'язку, який не зникає після фізичного розставання.
Не потрібно чекати відповідного моменту, щоб обняти близьку людину! Робіть це кожного разу, коли є нагода, адже обійми дарують радість та відчуття того, що людину люблять та турбуються про неї, адже обійми — це маленька магія, яка робить день теплішим.

2025 рік

Всесвітній день дитини/Міжнародний день захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей — це нагадування всьому світу про необхідність захищати дитинство: право кожної дитини на життя, освіту, вільне висловлення думок і безпечне середовище для розвитку.30 травня 2025 року президент України Володимир Зеленський переніс святкування Міжнародного дня захисту дітей в Україні на 20 листопада. Тому від 2025 року українці святкуватимуть це важливе свято у Всесвітній день дитини. 20 листопада — це Всесвітній день дитини, який також є новим Днем захисту дітей в Україні з 2025 цей день пов'язаний з річницями прийняття ООН Декларації прав дитини (20 листопада 1959) та Конвенції про права дитини (20 листопада 1989) і спрямований на привернення уваги до благополуччя дітей у всьому світі.Україна перенесла дату Дня захисту дітей на 20 листопада, щоб синхронізуватися зі світом та підкреслити міжнародний пріоритет захисту прав дітей (указ Президента України №355/2025)Цей день слугує важливим нагадуванням про обов’язок суспільства створювати для дітей середовище, в якому вони зможуть зростати в безпеці, навчатися, розвиватися і відпочивати, не зазнаючи загроз насильства чи експлуатації. Чим важливий День захисту дітейВ цілому День захисту дітей відзначають у багатьох країнах світу:для привернення уваги до прав дитини;для нагадування дорослим про їхню відповідальність за безпеку, здоров'я та розвиток дітей;для підтримки важливих соціальних ініціатив (благодійних акцій, зборів для дитячих будинків, просвітницьких заходів тощо);для сприяння формуванню гуманістичних цінностей (толерантності, рівності, поваги до прав кожної дитини).Крім того, цей день нерідко має святковий характер - для дітей організовують тематичні розважальні або пізнавальні заходи, дарують подарунки.

В Україні День захисту дітей в умовах війни набуває особливої ваги та сенсу, адже йдеться не лише про базові права дитини, але і про реальні загрози її життю, безпеці та дитинству в цілому.Цей день - можливість нагадати світовій спільноті про те, що кожна дитина має право на щастя та безпечне дорослішання, адже ніхто не повинен переживати те, що переживають зараз українські діти.Найдавніше міжнародне свято для дітейЗа однією з версій, перше святкування дня захисту дітей відбулося ще 1925 року в Сан-Франциско завдяки ініціативі генерального консула Китаю. Він організував для китайських сиріт Фестиваль човнів-драконів (Дуань-у Цзе), який припав на 1 червня — дату, яка згодом стала символічним днем Міжнародного захисту дітей.Наші дніМіжнародний день захисту дітей офіційно заснували в листопаді 1949 року в Парижі під час засідання Ради Міжнародної демократичної федерації жінок — у повоєнний період питання захисту здоров’я і добробуту дітей набуло особливої актуальності. Вже 1950-го це свято святкували в 51 країні світу. 1959 року ухвалили Декларацію прав дитини, що базувалася на Женевській декларації, яка закріпила рівність прав дітей у сферах виховання, освіти, соціального захисту та гармонійного розвитку. В Україні Міжнародний день захисту дітей офіційно святкують від 1998-го.Прапор Міжнародного дня захисту дітейЦьому святу навіть присвячено власний прапор! Його зелене тло символізує гармонію, спокій і розвиток. У центрі розташоване зображення Землі — нашого спільного дому оточене фігурками людей різних кольорів: червоного, жовтого, синього, білого та чорного. Це підкреслює ідеї рівності, різноманіття і взаємоповаги.

14 червня - Всесвітній день ляльки (World Doll Day) відзначається щороку у другу суботу червня

Лялька в руках, весела,Всі поблизу сміються!Граймо, мріймо, та співаймо,Дитинство наше святкуймо!
12 червня, напередодні Всесвітнього дня ляльки у Одеська обласна бібліотека для дітей ім. В.Катаєва відкрилася виставка вінтажних ляльок. Всесвітній день ляльки (World Doll Day) відзначається щороку у другу суботу червня. Лялька – це улюблена іграшка для людей усіх вікових категорій. Перший Всесвітній день ляльок був започаткований 14 червня 1986 року за ініціативою Мілдред Сілі. Мета свята — поширення послання про щастя та любов, які можуть дарувати ляльки, що є символом дитячої наївності, радості та творчості. Першими відвідувачами виставки стали учні Одеського ліцею 52. Діти дізналися про історію ляльки, та про окремих митців-лялькарів, мали змогу потримати, та навіть погратися. А ще ми разом виявили багато книг про ляльок та читали деякі вголос.Святкування Всесвітнього дня ляльок — це чудова нагода згадати про важливість дитячої гри та уяви, що є невід'ємною частиною розвитку. Ляльки не просто іграшки — вони здатні створювати емоційні зв'язки з дітьми, допомагаючи їм у формуванні соціальних навичок і навіть у подоланні труднощів.І блискучі оченята наших маленьких гостей тому підтвердження.Приходьте, виставка відкрита до 12 липня.

Всесвітній день ляльки (World Doll Day) відзначається щороку у другу суботу червня. Лялька – це улюблена іграшка для людей усіх вікових категорій. Мета свята навчити людей дорожити тими, хто щиро про них піклується. В цей день ви можете проявити свою любов і турботу до коханої чи близької людини, подарувавши їй улюблену ляльку.
Історія створення Всесвітнього дня ляльок та його головні цілі
Свято було засноване в 1986 році американським колекціонером і автором книг про ляльок Джун Вей Бріном. Він став ініціатором цієї ідеї, щоб наголосити на важливості ляльок у культурі та їхній ролі у вихованні дітей. Свято швидко знайшло відгук серед любителів ляльок, колекціонерів і просто тих, хто цінує їхню чарівність.Головною метою Всесвітнього дня ляльки є заохочення дружби та любові за допомогою обміну ляльками, а також надання подарунків у вигляді ляльок дітям, які потребують підтримки та піклування.Насправді, цей день дійсно допомагає об'єднати покоління, нагадуючи дорослим про дитячі радощі та чари.
Як виникла ідея відзначати Всесвітній день ляльки?
Ініціаторкою впровадження цього свята стала Мілдред Сілі (1918-2001 рр.) – американська бізнес-вумен, колекціонерка ляльок та авторка численних робіт на тему виготовлення та колекціонування ляльок.Жінка мешкала в невеличкому селі в штаті Нью-Йорк, а пізніше переїхала жити до Грін-Веллі, штат Арізона. Хоча Мілред ніколи не була у тих країнах, де виготовлялися її улюблені ляльки, саме вона сприяла підвищенню цінності антикварних ляльок. А в 1986 році вона написала листа, в якому обґрунтувала необхідність створення свята під назвою «Всесвітній день ляльки»

Що таке лялька?
Лялькою називають штучне зображення людини, часто зроблене у вигляді іграшки. Ляльки можуть мати різні розміри, форми та матеріали виготовлення, та використовуються для різних цілей, таких як ігри, колекціонування, прикраса, ритуали та освіта. Ляльки можуть виготовлятися з тканини, пластику або вінілу, з порцеляни (частіше антикварні та колекційні ляльки), а також з дерева.В даний час існують такі види ляльок: ігрові ляльки, колекційні, етнографічні, ритуальні, обрядові, ляльки-маріонетки, ляльки, а також ляльки для рольових ігор.
Цікаві факти:
Ляльки мають тисячолітню історію. Найстаріші знайдені археологами ляльки датуються близько 4 тисяч років до н.е. Вони були зроблені з дерева, глини та каменю і, як вважається, служили оберегами чи ритуальними предметами.
Вартість найдорожчої ляльки у світі сягає 100 тисяч американських доларів. Це лялька Барбі, одягнена в сукню, прикрашену діамантами.
У часи середньовіччя ляльку використовували лікарі. Оскільки лікар не міг торкатися до заможних пацієнток, хворі показували на ляльці ту ділянку, де їх турбував біль.
Дуже довго ляльки виготовлювалися без обличчя. Наші пращури вважали, що саме через обличчя у виріб можуть проникнути злі духи.
В Японії є традиція святкування Дня дівчат — "Хина Мацурі" (3 березня), під час якого в будинках виставляють ляльки, що символізують імператорську родину. Це свято має понад тисячу років історії!
У 1959 році була створена одна з найвідоміших ляльок у світі — Барбі. За час її існування було продано понад 1 мільярд екземплярів.
Ляльки часто виконують терапевтичну роль. Наприклад, в Арт-терапії ляльки використовуються для допомоги людям, що переживають стрес або травму, дозволяючи виражати емоції через гру.

Символіка свята

Для Всесвітнього дня ляльки була створена спеціальна символіка. Логотип Всесвітнього дня ляльки був створений на основі ляльки художниці Boots Tyner (художниця та дизайнер ляльок Бутсі Кэйлоуіт Тайнер), логотип зображує дитину з порцеляновою лялькою в руках. Хоча ім’я автора ілюстрації невідоме, сам логотип був поширений засновницею свята Мілдред Сілі з дозволом на вільне використання.
Безкоштовний логотип був розроблений для просування цього особливого дня. Варто сказати, що свято має свою власну сторінку в інтернеті, де можна дізнатися інформацію про свято, а також заходи, що будуть проводитися під час святкування.
Це свято також нагадує про значення творчості у нашому житті. Ляльки, які ми створюємо чи колекціонуємо, несуть у собі частину нашої уяви, наших мрій і переживань. Чи не є це враженням, яке лялька може подарувати? Пам'ятаєте, як вона могла оживати в уяві, ставши другом у годину радості або підтримкою в моменти смутку?У цей день дуже важливо подарувати комусь ляльку. Придбайте 5-10 красивих ляльок і подаруйте їх своїм близьким, друзям, коханим. Якщо у вас немає можливості придбати дорогу ляльку, ви також можете відсвяткувати цей день. Для цього достатньо поділитись своєю любов’ю та турботою про дітей чи дорослих та зробити їх щасливими. Тема цього дня – розділити свою любов з іншими. Просто порадуйте інших і зробіть цей день особливим.

15 травня День Вишиванки

15 травня, коли природа просинається від довгого зимового сну, розцвітають маки на святковому вбранні українців. Вишиванка не просто красиве вбрання, це – уквітчана українська душа, красива, багата, наповнена любов’ю до всього світу. Свято вишиванки - це неймовірний день для українського народу. Цього дня тисячі людей підтримують одну з найголовніших традицій наших пращурів, одягаючи рясно вишиті сорочки.
Ідея свята
Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету. Ідея студентів припала до душі. Протягом кількох років цей день став святом для всієї країни, трохи пізніше стали долучатися прихильники української вишиванки. День Української Вишиванки став відомим у всьому світі, заворожуючи своєю красою та демонструючи неймовірну культурну спадщину України. Кожного року до свята приєднується все більше людей. День вишиванки урочисто відзначається, не тільки в Україні, а й у Канаді, де проживає найбільша в світі українська діаспора. Під гаслом «Українці, ми єдині» у Торонто відбувалися заходи «Одягни вишиванку на роботу», хода у вишиванках та автопробіг. Тепер це свято набуло міжнародних масштабів. Коли в Україні День Вишиванки можна спостерігати найяскравіше видовище, яке приваблює тисячі глядачів – парад вишитих сорочок.
Історія вишиванки
Перші згадки про вишитий одяг скіфів, які жили на землях нинішньої України, зустрічаються ще у свідченнях Геродота, які датовані вони до VIII ст. до н.е. Під час розкопок курганів було знайдено срібні бляшки VI ст., на яких зображено чоловіків у вишиванках. Орнамент на них схожий на той, що вишитий на народному костюмі XVIII ст.
Народ ставився до вишиванки як до святині. З давніх - давен, вишивана сорочка була оберегом та символом краси, здоров’я, родинної пам’яті, любові та натхнення. Дівчина, готуючись до весілля, сама мала вишити вбрання собі та своєму нареченому. Сакральний зміст вишитих сорочок зберігся для нашого народу й по сьогодення, особливо це відчутно в День Української Вишиванки.
Вишивання споконвіку було одним з найулюбленіших видів декоративно-прикладного мистецтва. Цим видом творчості займалися жінки. Протягом століть зміст вишитих символів поступово втрачався, однак найтиповіші зразки геометричного та рослинного орнаменту використовуються і сьогодні. Найтиповіший малюнок – це червоні маки з зеленого листя на вбранні, але доволі часто зустрічаються барвінок, хмелик, червона калина.
Свято вишиванки є своєрідною культурною спадщиною нашого народу, що символізує єднання та віру в зв’язок з минулими поколіннями. Коли День вишиванки в 2025 році?
Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.
Багато туристів цікавляться якого числа День Вишиванки у 2025 році, щоб приїхати та помилуватися цим чудовим дійством. У цьому році свято вишиванки припадає на третій четвер травня - 15 травня. Організатори закликають українців з усіх куточків України в цей день одягнути вишиванки, продемонструвавши таким чином єдність народу та духовну свідомість. В програмі свята буде багато сюрпризів і цікавих заходів, найголовнішим з яких, як і в минулі, роки, буде святкова хода. Пам'ятники відомих людей теж одягнуться у вишиванки, це дійсно незабутнє видовище.Як святкують День вишиванки в Україні?
В мирні часи у Свято Вишиванки традиційно відбувалися масові розважальні заходи та пісенні фестивалі. Однак під час дії військового стану - такі скупчення людей є забороненими та небезпечними.
Проте незламний український народ продовжує святкувати за будь-яких обставин. Зокрема в останні роки можна спостерігати флешмоби в дату, коли День Вишиванки в Україні. Він полягає в тому, що люди одягають вишиті сорочки та інший національний одяг, фотографуються та розміщують дописи в соціальних мережах. Це просто неймовірний спосіб продемонструвати свою любов до України в цей непростий для нас час.
Крім цього можна відвідати майстер-класи та спробувати себе в ролі вишивальниці, а також поласувати стравами національної української кухні. Цікаві факти
Вбрання вишите коханою, було символом вірності та любові. Білосніжна, незаплямована сорочка зображала гідну поведінку чоловіка до своєї дружини. Також вважалося, поки сорочка залишається білою, доти жінка вірна. У фольклорних джерелах є згадки про історію одного чоловіка, який потрапив у полон під час російсько-турецької війни, вишита його дружиною сорочка, що була на ньому, і врятувала життя.
Святкуймо разом День вишиванки!
В останні роки, коли українці ще більше усвідомили свою національну гідність, вишиванку все частіше можна зустріти на вулицях нашої прекрасної країни. Почесні гості, які відвідують Україну одягають вишиту сорочку, і це не тільки знак поваги, вбрання символізує підтримку великого народу, що продовжує кровопролитну боротьбу за свою незалежність.
Молодята з насолодою одягають вишите весільне вбрання, юні українці – на випускні вечори у школах і університетах, малеча у дитсадках, розповідаючи віршики про весну усвідомлює свою причетність до величного соціуму.
Зробіть простий вчинок, одягніть національне вбрання і йдіть на роботу, навчання, прогулянку. Ми єдині, а значить, перемогти нас неможливо.

Письменник, який робить читачів щасливими: 18 квітня день народження Володимира Рутківського

18 квітня день народження Володимира Григоровича Рутківського. Український поет, прозаїк, дитячий письменник, новинар — це все він.А ще — лауреат численних літературних нагород, у тому числі премій імені Лесі Українки, Миколи Трублаїні, Віктора Близнеця, рейтингу «ЛітАкцент року 2009», літературної премії «Книга року BBC 2011», а також Національної премії України імені Тараса Шевченка.Творчість Володимира Рутківського – це захоплюючі історії для дітей і підлітків. Великий майстер літературного слова залишив багату спадщину своєї творчості, яка вчить бути патріотами своєї батьківщини та захищати її інтереси. Покоління українських дітлахів виростають на його пригодницьких творах. У 2017 році відбулась екранізація одного з найвідоміших пригодницьких романів В.Рутківського, та у прокат вийшла однойменна яскрава українська пригодницька стрічка «Сторожова застава».
Ми зібрали спогади про Метра, якими поділилися з нами письменники, одеські та не тількі, люди, які особисто знали пана Володимира.
Мені надзвичайно подобається, що у творах Володимира Рутківського пригоди глибоко переплетені з патріотичними мотивами. Причому все це дуже природне, адже Рутківський — умілий майстер побудови сюжетних ліній. І взагалі, його можна назвати дитячим літописцем козацької доби. Зрештою, Шевченківська премія за твір для дітей — це круто! Усім дитячим письменникам тепер є куди рости.Леся МОВЧУН,письменниця, мовознавець, член НСПУ.
Творчість Володимира Рутківського знаменувала собою постання новітнього канону вітчизняної літератури для дітей і юнацтва в Україні й назавжди залишиться однією зі знакових віх у її розвитку. Письменник витворив унікальні художні національні типажі та героїку, водночас нерозривно вплетені у духовне полотно людства й українського народу. «Від Рутківського» література для дітей і юнацтва в Україні остаточно й безповоротно на всіх рівнях — від профанного до академічного — нарешті стала визнаватися повноцінним художнім явищем, ЛІТЕРАТУРОЮ у повному обсязі значення цього слова.Володимир Григорович — унікальний Творець і Учитель творців. Людина неймовірної сили, таланту, сердечності, людинолюбства та доброти. Завдячуючи йому, в Україні піднялася й «стала на крило» чимала плеяда дитячих письменників, розкрили свій дар ілюстратори й редактори. Він — огром і безмежжя «Світу Рутківського», де завжди сонячно та душевно і всім вистачає сил і часу для Творення.Пан Володимир - "Поворотна Людина" мого життя. Той, хто свого часу розвернув мене обличчям до залюдненого світу, хто завжди вмів дати "чарівного пенделя" й мовчати так тепло й щиросердно, що тануть найбільш задавнені айсберги сліз. Із Володимиром Григоровичем у моєму житті пов'язане все хороше, навіть те, що відбулося далеко-далеко, на неосяжному струмені буття, за всіма межами.Пам'ятати Добро, помічати Світло, вірити Слову, приймати свою Долю і тримати Серце відкритим. Наталя МАРЧЕНКО,кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ,провідний бібліограф НБУ для дітей, лауреат премії «Джури» В. Рутківського.
Володимир Рутківський — письменник із необмеженим ресурсом Фантазування та Любові! Іржа дорослості ніколи не торкалася його потужної дитячої вибухової уяви, а гіркий життєвий досвід і на мить не пригасив всеперемагаючої сердечності. Він пише поза «концептами» й «моделями», «вимогами ринку» й «настановами сьогодення». Пише від душі, від повноти Божого Дару та непідробної щиросердної цікавості до життя і людей. Книжки В. Рутківського обеззброюють і притягують дитячою відвертістю та чистотою, глибиною переживання «миті життя», відкритістю письменницького погляду на Людину та вірою у всеперемагаюче Добро у кожному з нас.Для мене Володимир Григорович — Диво Господнє. Людина, якій вистачило Людяності й щиросердної цікавості стежити, як розтрощена до тла жіночка помалу — крихта за крихтою — згрібає докупи себе і «свій світ». І бачити в тому — ПОСТУП, заміс на нові хліби. І радіти. І вірити. І таки «виштовхати» ту виліплену з крихт «пташечку» з «гнізда» зневіри та відчаю у світ, у люди…«Літописи Семисвіття» ніколи б не вийшли на світло з шухляди, коли б Володимир Рутківський так щиро не хотів знати: що буде далі? Він так любить життя, що мимоволі тим заряджаєшся і сам починаєш із цікавістю дивитися в майбутнє, і сподіватися на добре, і писати без оглядки й остраху — заради лише самої радості Творення.Наталя САВЧУК,письменниця.
Чому люди стають дитячими письменниками? Напевно, тому, що не хочуть розлучатися з дитинством і просто не можуть не поділитися з дітьми тими вражаючими світами, які народжуються у них в голові.Ось і Володимир Григорович щедро ділиться з нами дивовижними історіями, найчастіше написаними на реальному історичному матеріалі. Романами і повістями, де головною дійовою особою є наші далекі предки.А ще Володимир Григорович — весела людина і не може упустити випадку знайти для найбуденнішої події якийсь несподіваний поворот, який обов’язково розсмішить читача. Ще б пак, бо ж письменник багато років живе і творить в нашому чудовому місті — столиці гумору.Вчені переконливо доводять: усмішка продовжує життя. Вона — дуже важливий засіб спілкування людей, допомагає знаходити друзів, зміцнює здоров’я, усміхнена людина виглядає красивішою. Тому читачі книг Володимира Рутковського — це добрі, щасливі люди, які живуть і радіють цьому світу багато-багато років.Олександр МАКАРОВ,журналіст, член НСЖУ та НСПУ.Література — річ дуже індивідуальна, навіть інтимна.Особисто для мене книги В.Г. Рутківського — еталон тих книжок, які нині відносять до «сімейного читання», тобто вони цікаві людям будь-якого віку. Це книги, які писала розумна людина з почуттям гумору та нестандартним поглядом на життя. Книги легкі та захоплюючі.А в житті Володимир Григорович такий же, як і в своїх книгах: пустотливий, жвавий і по-хорошому непередбачуваний. З ним легко спілкуватися. І в той же час, якщо потрібно отримати пораду, то всі, хто з ним знайомий, знають, у кого таку пораду можна отримати.Олексій НАДЕМЛІНСЬКИЙ,дитячий письменник, член НСПУ.
Творчість Володимира Григоровича Рутківського для мене зразок кращої дитячої літератури. Із захопленням читаєш його гостросюжетні повісті, в яких багато гумору, фантазії і дуже добре виписані образи героїв. Коли потрапляєш в його світ казки, про все забуваєш.А ще він надихає нас своїми ідеями. І завдяки йому ми створили об’єднання дитячих письменників, випустили вже чотири спільні збірки.Він надихає нас на нові твори і допомагає адаптуватися в сучасній українській літературі. І будь-яка розмова з ним починається і закінчується жартом власного приготування.Ось такий у нас є в Одесі чарівник казки Володимир Григорович!Інна ІЩУК,письменниця, журналістка, член НСЖУ та НСПУ,голова об’єднання дитячих письменників Одеси,призерка фестивалю «Болдинська осінь в Одесі» та ін.
Коли мені запропонували написати ці «декілька слів», то я, чесно кажучи, злякалася. Я? Писати? Про Рутківського? Це ж живий класик! Його книги читають і діти, і дорослі. І цим сказано все.Так склалося, що в 2020 році я стала одним із переможців міжнародного літературного конкурсу «Корнейчуковська премія», головою журі якого був Володимир Григорович. Мене вразили в цій людині дві риси — простота і доброзичливість до нас, авторів-початківців.Наталія КАВУН,письменниця, лавреатка «Корнейчуковська премія» 2020 року.
І ще один спомин, яким поділився з нами Олексій Надемлінський.
«На той час я працював бібліографом в інформаційно-бібліографічному відділі. Моїм безпосереднім начальником була Наталія Кавун. В рамках своїх посадових обов'язків я мав серед іншого відстежувати ювілеї письменників та публікувати вітання або якийсь іншій матеріал на нашому бібліографічному блозі. Я казав Наталії, що 18 квітня у Володимира Григоровича день народження. І хоча дата некругла, але все одно хочеться зробити якесь неординарне вітання. Тут слід зауважити, що Наталка на той час вже була автором детективної повісті для підлітків та переможцем Корнійчуківської премії 2020 року. Та з Рутківським була знайома особисто. Володимир Григорович тоді — у 2020році - казав їй (чому я свідок): «Можеш стати українською Агатою Крісті, якщо трішки попрацюєш». Після нетривалих роздумів у мене з Наталкою виникла ідея – звернутися до українських дитячих письменників з проханням коротко відповісти на два запитання: що для них означає творчість Рутківського і він сам як особистість. Якщо говорити відверто, все це було схоже на авантюру. Але я наважився. І тут з'ясувалося, що наша пропозиція одразу викликала гарячий відгук. Саме прізвище Рутківський одразу викликало посмішку і... бажання підтримати нашу ініціативу. Леся Вороніна, Леся Мовчун, Наталка Марченко, всі одеські дитячі письменники... я не хочу називати їх усіх, бо раптом когось забуду! А коли всі швидко написали, ми поєднали та розмістили вітання на нашому бібліографічному блозі. Підозрюю, що вийшло непогано. Газета «Чорноморські новини» без зайвих питань розмістила це вітанняна своїх сторінках. А потім мені зателефонував сам іменинник: - Льошо, дякую за привітання, це ж така робота! Така робота!.. Здається, він був зворушений. - Господи, яка робота! Ваше прізвище творить дива! Мені просто треба було кинути клич! – сказав я.» Олексій НАДЕМЛІНСЬКИЙ,дитячий письменник, член НСПУ
Володимира Рутківського називають письменником, який робить читачів щасливими. Особливо дітей. Цілі покоління українських дітлахів виростали на його пригодницьких творах. Своїми історіями він ростив покоління гордих і вільних та змінював тих, хто жив у парадигмі маленької людини, покірної вічним поразкам: над його книгами не плачеться, після них хочеться жити, любити й пишатися тим, хто ти є.

Підсумки обласного онлайн конкурсу читців пам'яті Володимира Рутківського

Завершився наш перший онлайн конкурс читців пам'яті Володимира Григоровича Рутківського "Я з трояндвикладав слово". Жюрі провело величезну роботу. На конкурс надійшло більше 40 відео з 18 бібліотек територіальних громад області. Всі діти дуже талановиті, важко було обирати, але робота зроблена, переможці визначені. А щоб дізнатися іхні імена натисніть кнопочку

2 квітня Міжнародний день дитячої книги

Щороку 2 квітня ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. А дата була обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). Тож, відзначаючи цю подію, ми згадуємо всі чудові твори цього дивовижного митця й оцінюємо подальші старання його послідовників. А також розуміємо, яке місце сьогодні посідає книга у вихованні та розвитку дітей, адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості.Ідея виокремити спеціальний день для популяризації книги серед юних читачів належить німецькій письменниці, авторці творів для дітей та активній громадській діячці – Еллі Лепман. Саме вона є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги, за рішенням якої у 1967 році було впроваджено День дитячої книги. З перших днів це рішення було позитивно сприйняте в різних куточках світу, а свято відразу набуло всесвітнього значення.Варто сказати, що Елла Лепман виступала за створення окремої нагороди, щось на кшталт Нобелівської премії, тільки в галузі дитячої літератури. Так з’явилася Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена. Нагороду почали видавати ще в половині 20-го століття, нею вшановують найкращих авторів та ілюстраторів дитячої книги. Нагороди вручаються на з’їздах Міжнародної ради з дитячої книги.Так склалося, що кожного Міжнародного дня дитячої книги найпопулярніший дитячий автор пише послання, адресоване найбільш юним читачам, а найкращий ілюстратор створює яскравий плакат, присвячений цьому дню. В 1973 р. та в 1979 р. почесних нагород за найкращу дитячу книгу були вшановані відомі українські письменники Богдан Чалий та Всеволод Нестайко.Дитяча література з'явилася порівняно нещодавно. До середини вісімнадцятого століття діти читали приблизно те саме, що і їхні батьки. Особливо популярними були «Робінзон Крузо» Д. Дефо та «Подорожі Гуллівера» Дж. Світа. А ще дорослі та малі читачі полюбляли східні казки. Тогочасні книголюби зачаровувалися фантастичними історіями із циклу «Цікаві арабські ночі» – про Аладдіна, Алі-Бабу і сорок розбійників та сім подорожей Синдбада-мореплавця. Першими дитячими творами були перекази, розповіді, оповідання, пісні, що передавалися в усній формі. Вони були покликані розважати та навчати малечу. Та перші серйозні кроки зі створення дитячої літератури з’явилися тільки у 18 столітті після того, як заговорили про інститут дитинства. До цього діти ставилися на однаковий рівень з дорослими, тому окремої спеціалізованої літератури для них не випускали. Так, в 1744 році світ побачила перша дитяча книжка розважального характеру під назвою "Маленька гарненька кишенькова книжечка". Її автором та видавцем був популяризатор дитячої книги тих часів – Джон Ньюбері. Видання відрізнялося гарною обкладинкою та захоплювало дітлахів веселими іграми та яскравими ілюстраціями.Жан-Жак-Руссо – ще один відомий філософ, який зробив неабиякий внесок у розвиток дитячої літератури. Він стверджував, що дітей треба виховувати, враховуючи їхні природні здібності та зацікавлення. Одним з письменників, який дотримувався філософії Руссо, був Томас Дей. Його перу належать багато творів для дітей.А суто дитяча література народилася аж через сто років – у дев′ятнадцятому столітті з появою братів Грімм. Їхні твори відразу привернули до себе увагу малечі. І дотепер ми не уявляємо, як можна вирости і не знати таких чудових казок, як, наприклад, про Білосніжку і Сплячу КрасунюАле саме Гансу Крістіану Андерсену вдалося змінити ставлення до дитячих книг та неймовірно розвинути і збагатити цей вид художньої літератури. Біографія Андерсена теж нагадує свого роду казку. Він народився в родині шевця і сам у ранньому дитинстві став підмайстром на фабриці. Але, коли йому виповнилося чотирнадцять, життя різко змінилося. Андерсен вирушив до Копенгагена, де став почесним учнем-танцівником у королівському балеті. Згодом, зрозумівши, що його справжнє покликання в іншому, почав писати твори для сцени і друкувати власні вірші у журналах того часу. Але прославився на весь світ завдяки своїм казкам. 1833 року він отримав Королівську стипендію за внесок до літератури. На згадку про великого казкаря на батьківщині Андерсена на набережній Копенгагена встановили статую героїні його казки – Русалоньки, що стала символом міста і нагадую всім відвідувачам про свого славного творця. УКРАЇНСЬКА ДИТЯЧА КНИГАПерша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою "Руська граматика, або Буквар". Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18 столітті починають виходити книги для читання.Відомими дитячими письменниками тих часів були Іван Максимович, Ігнатій Максимович, Іван Пашковський, Григорій Сковорода тощо. У своїх оповіданнях для молоді Іван Максимович торкається морально-етичних тем, а от його брат Ігнатій захоплюється написанням од. Юнаки та дівчата захоплювалися поезією Івана Пашковського, який любив пожартувати та часто писав про перші юнацькі почуття та захоплення. Вперше просвітницькі ідеї в дитячій літературі з’явилися завдяки Григорію Сковороді. Його відомі дитячі твори: "Ой пташино-жовтобоко", "Гей, поля, поля зелені", різноманітні байки, епіграми тощо.Величезний вклад у розвиток дитячої української книжки зробив Іван Франко. Під кінець 18-го – на початку 19-го століття виходять казки та оповідання для маленьких читачів. Автор не просто пише казки, а намагається скерувати дитячу уяву від казкових героїв та подій до реалій справжнього життя. Франкові оповідання розповідають про життя простих сільських дітей – "Малий Мирон", "Грицева шкільна наука", "Під оборогом", "Олівець" та багато інших. Діти з захопленням зачитувались казкою "Лис Микита".ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ДИТЯЧІ КНИГИ ТА ЇХНІХ АВТОРІВ 1. Ганс Крістіян Андерсен виявляв незадоволення, коли про нього говорили, як про дитячого казкаря. Автор вважав, що його казки написані не тільки для дітей, але й для дорослих. Також він наказав, щоб на монументі, де разом з казкарем мала бути зображена малеча, не було жодної дитини.2. "Колобок" вважається суто слов’янською казкою. Проте подібний сюжет зустрічається в оповідях інших країн. Так, в США, це була казка про пряничного чоловічка, якого також з’їла лисиця. Аналогічні казки можна віднайти в німецькому, англійському та середньоазійському фольклорах.3. Відомі німецькі казкарі брати Грімм також були видатними вченими-філологами та засновниками науки германістики. Письменники брали активну участь у створенні першого словника німецької мови.4. Авторка багатьох дитячих творів, відомих у всесвітній літературі, Астрід Лінгред, володіла навичками стенографістки. Тому багато її робіт, а зокрема "Пеппі – Довга панчоха" спочатку була застенографована.Місія IBBY
Ініціатором святкування є Міжнародна рада з книг для юнацтва – неприбуткова організація, що складається з учасників з усього світу. Її мета – об’єднати книжки та дітей, сприяючи глобальному поціновуванню дитячої літератури. Організація невтомно працює над тим, щоб сприяти міжнародному взаєморозумінню за допомогою дитячих книжок і забезпечити кожній дитині доступ до високоякісних матеріалів для читання.Щороку різні національні секції IBBY обираються міжнародним спонсором Міжнародного дня дитячої книги. Цей спонсор обирає тему року і запрошує відомого автора зі своєї країни написати послання до дітей світу, а також відомого ілюстратора для створення плакату. Ці матеріали відіграють центральну роль у святкуванні року і використовуються для популяризації книг, читання і радості, яку вони приносять у життя дітей.Національні секції IBBY в усьому світі використовують Міжнародний день дитячої книги як можливість просувати дитячі книги та заохочувати до читання. Заходи варіюються від письменницьких конкурсів та оголошень про книжкові премії до зустрічей з авторами дитячої літератури. Часто Міжнародний день дитячої книги пов’язаний з ширшими святкуваннями, присвяченими дитячій книзі, і включає в себе спеціальні заходи, такі як зустрічі з авторами та ілюстраторами.
Магія дитячої книги — це не про магічні сюжети чи чарівні можливості їх персонажів. Не всі ж дитячі книги казкові й магічні. Це, в першу чергу, про суперсилу дитячої книги, що вона здатна здійснити на читача чи слухача. Це про можливість дитячої книги змінюватись з роками, ставати глибшою й філософською, мудрішою і ціннішою. Лише перечитавши дитячі книги у дорослому віці, ми зможемо відчути та посмакувати їх цінність та значимість, силу та магію.Читайте самі, читайте разом з дітьми. Бонусом отримаєте відпочинок, покращення стосунків, спонукання дітей до читання, час для себе або час разом, добру сімейну традицію та приклад для наслідування, теми для роздумів або відповіді на життєві питання.
…Якщо якась книга під час першого, можливо навіть випадкового, знайомства справила на тебе досить глибоке враження, то через деякий час не знехтуй прочитати її ще раз! Дивно, як при повторному читанні проступає ядро книги, як після спаду чисто поверхневої напруги стають очевидними внутрішня життєва цінність, своєрідність краси та сила зображення.Герман Гессе «Магія книги»
А у нас для вас добірка дитячих книг, які варто перечитати дорослим:• «Книга Джунглів» Редьярд Кіплінг• «Аліса в країні чудес» Льюїс Керролл• «Вафельне серце» Марія Парр• «Казки Долини мумі-тролів» Туве Янссон• «Тореадори з Васюківки» Всеволод Нестайко• «Міст в Терабітію» Кетрін Патерсон• «Таємний сад» Френсіс Бернетт• «Гаррі Поттер» Дж. К. Роулінг• «Пригоди Тома Соєра» Марк Твен• «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марк Твен• «Поліанна» Портер Елінор• «Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері• «Павутиння Шарлотти» Е. Б. Вайт• «Хранитель» Лоїс Лоурі• «Пітер Пен» Джеймс Баррі• «Вінні-Пух і всі-всі-всі» А.А. Мілн• «Стонадцять халеп Остапа Квіточки» Сашко Дерманський• «Все про Мері Поппінс» Памела Треверс• «Хроніки Нарнії» Клайв. С. Льюїс• «Кульбабове вино» Рей Бредбері• «Тім Талер, або Проданий сміх» Джеймс Крюс• «Чарлі і шоколадна фабрика» Роальд Дал• «Матильда» Роальд Дал• «Небезпечні мандри» Річард Адамс• «Зима, коли я виріс» Петер ван Гестел• «Роні, дочка розбійника» Астрід Ліндгрен• «Дивовижний світ Келпурнії Тейт» Келлі Жаклін• «Мандрівний замок Хаула» Діана Вінн Джонс• «Енн із Зелених Дахів» Люсі Мод Монтгомері• «Там, де водяться диковиська» Моріс Сендак• «Вельветовий кролик» Марджері Вільямс• «Різдвозавр» Том Флетчер• «Мандри Гуллівера» Джонатан Свiфт

3 квітня День народження мобільного телефону

3 квітня дивне свято на Землі - воно присвячене дню народження... мобільного телефону 📱. І це завдяки такому собі Мартіну Куперу, який п'ятдесят років тому - 1973-го - продемонстрував своє дітище - перший у всесвіті мобільний телефон.Щоправда, це був не сучасний гаджет, який може дуже багато, до якого ми всі звикли і без якого не мислимо свого життя, а серйозний прилад доволі солідних розмірів. Немає нічого дивного у тому, що перший мобільний телефон важив 2,5 кілограма.Біткоїни, штучний інтелект, нейроінтерфейс - історія цих ідей розпочалася дуже давно, коли людство вирішило спростити собі життя...А як добре ти знаєш свій гаджет?📲 Пропонуємо дізнатися ще більше! Цей день дуже гарний привід взяти в бібліотеці книгу Андрія Тужикова "Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій гаджет"Потужності твого смартфона вистачає, аби вивести на орбіту цілий космічний корабель та керувати справжньою дослідницькою місією! ��Важко повірити, але бортовий комп'ютер космічних кораблів "Аполлон" працював на частоті лише 2 мегагерци (це в тисячі разів менше, ніж у сучасних ґаджетів), мав 4 кілобайти оперативної і 72 кілобайти постійної пам'яті.Ми наближаємося до того, що називається технологічною сингулярністю. Це момент, коли ми вже не контролюємо технологій, не розуміємо, що відбувається з ними, і втратили контроль над ситуацією.

1 квітня День "Читання - це весело"

1 квітня відзначаються два, на наш погляд, споріднених свята – День сміху та День «Читання – це весело».  День «Читання – це весело» присвячений показу юним читачам, що книги можуть бути не менш захоплюючими та веселими, ніж телевізор чи інші форми розваг. Особливу увагу цього дня приділяють гумористичним творам, таким як книги-жарти, комедії або головоломки. Існує безліч способів зробити цей день захоплюючим і залучити до нього дітей. Ви можете знайти веселі вікторини в Інтернеті і разом з дитиною перевірити, хто краще розв'язує головоломки. А можете відвідат нашу бібліотеку та знайти книги, що дарують сміх і радість. Ще одна чудова ідея – провести день, створюючи власні смішні історії та записуючи їх. Головне завдання цього дня – показати дітям, що читання може бути цікавим і приємним заняттям, яке принесе їм радість і, можливо, спонукатиме читати щодня.Поради для святкування:• Інтерактивні вікторини: Знайдіть цікаві головоломки та вікторини онлайн, де можна разом з дітьми вирішувати завдання.• Бібліотечний день: Візит до бібліотеки допоможе знайти нові веселі книги, що захоплять навіть тих, хто не любить читати.• Творчий процес: Спробуйте разом вигадати кумедні історії – це дозволить дітям не лише розвивати фантазію, але й отримати купу позитивних емоцій.Читання має бути веселим і легким, і цей день – чудова нагода показати дітям, як багато радості можна отримати від книг! Пропонуємо книги для читання та реготання:

Всесвітній день театру

                                                                                                                     🎭«Я люблю театр – він реальніший за життя»,- Оскар Вайлд 📖«Портрет Доріана Грея».Всесвітній день театру відзначається щорічно 27 березня ✨️. Свято було запроваджено у 1961 році Міжнародним інститутом театру як надбання культури та вшанування всіх робітників театру від театральних режисерів, акторів і сценографів до білетерів.У театрі немає другорядних професій. Усі, хто працює — від акторів до гардеробників, причетні до цього свята. Сьогодні Одеська обласна бібліотека для дітей щиро вітає всіх причетних з цим святом💐! І якщо життя — це гра, а всі ми в ній актори, тоді ми бажаємо кожному обрати в житті, ту роль, яка йому до душі і зіграти, її бездоганно і блискуче. Будьте щасливі та здорові, любіть театр і мистецтво!🎉🎉🎉

24 березня Міжнародний день досягнень (або Міжнародний день відмінників) (International Day for Achievers)

24 березня кожного року світ відзначає Міжнародний день досягнень (або Міжнародний день відмінників) (International Day for Achievers). Це свято цілеспрямованих, амбіційних та впевнених у собі людей.Цей день має за мету привернення уваги суспільства до невідомих звичайних людей (студентів, вчених, медиків, вчителів тощо), які певним чином сприяють покращенню нашої планети та нашого життя; заохочення й натхнення щодо досягнення своєї мети.День був заснований, щоб визнати тих, чия праця та досягнення часто залишаються непоміченими або недооціненими. Це день для кожного, хто має що святкувати, незалежно від того, велике це досягнення чи маленька перемога.Міжнародний день досягнень є нагадуванням, що навіть найменші перемоги варто відзначати. Адже кожен крок уперед - це важливий внесок у ваше майбутнє.
Змінити світ спроможний кожен, для цього необов’язково бути багатим чи знаменитим. Рухайтесь у напрямку до мети, аби реалізувати власні мрії й бути щасливими людьми!
А ми пропонуємо вашій увазі добірку книг з мотивуючими біографіями людей, чиї досягнення оцінив весь світ.Для середнього та старшого шкільного віку:

18 березня Всесвітній день переробки